Мистецька критика постмодерну була як широко прославлена, так і люто критикована в усьому світі мистецтва. Хоча ця форма критики, безсумнівно, революціонізувала спосіб оцінки та інтерпретації сучасного мистецтва, вона також зіткнулася зі значною негативною реакцією з різних сторін. Розуміння основної критики постмодерністської мистецтвознавчої критики має вирішальне значення для отримання повного уявлення про її вплив на світ мистецтва та художню практику.
1. Суб'єктивний характер
Однією з головних критик постмодерністської художньої критики є її суб’єктивний характер. Критики стверджують, що зосередження постмодернізму на індивідуальному досвіді та особистій інтерпретації може призвести до відсутності узгоджених стандартів для оцінки художніх достоїнств. Ця суб’єктивність може призвести до відсутності консенсусу щодо цінності та значущості певних творів мистецтва, що може підірвати довіру до мистецтвознавства в цілому.
2. Деконструктивізм
Акцент постмодерністської мистецтвознавчої критики на деконструктивізмі також був сприйнятий скептично. Критики стверджують, що деконструктивістські підходи можуть призвести до підриву традиційних мистецьких принципів і відмови від усталених мистецьких умовностей. Це може створити відчуття невизначеності та нестабільності у світі мистецтва, потенційно відчужуючи аудиторію та художників, які цінують традиції та наступність.
3. Релятивізм
Релятивізм, основний принцип постмодерної критики мистецтва, зазнав критики через його потенціал знецінювати спільні культурні та мистецькі норми. Критики стверджують, що надмірний релятивізм може підірвати значення мистецтва як відображення колективного людського досвіду та культури, призводячи до фрагментованого та відокремленого художнього ландшафту.
4. Відсутність доступності
Інша критика постмодерної художньої критики стосується її уявної недостатньої доступності. Критики стверджують, що спеціалізована мова та теоретичні основи, які використовуються в постмодерній критиці, можуть відштовхнути широку аудиторію та створити відчуття елітарності у світі мистецтва. Це може обмежити охоплення та вплив художньої критики, підриваючи її потенціал щодо залучення та навчання різноманітної аудиторії.
5. Акцент на концептуалізмі
Деякі критики висловили занепокоєння з приводу наголосу постмодерністської мистецтвознавчої критики на концептуалізмі над технічною майстерністю та майстерністю. Це зміщення фокусу розглядається як нехтування традиційними аспектами створення мистецтва та надання пріоритету концептуальним ідеям за рахунок естетичної та технічної досконалості.
Висновок
Хоча постмодерна мистецтвознавча критика, безсумнівно, змінила ландшафт дискурсу сучасного мистецтва, вона не позбавлена критиків. Визнаючи та залучаючи цю критику, світ мистецтва може сприяти більш деталізованому та інклюзивному діалогу про роль критики у формуванні мистецької практики та інтерпретації.