Сюрреалізм, одна з найвпливовіших мистецьких течій 20 століття, виник як відповідь на неспокійний соціально-політичний ландшафт того часу. Очолюваний такими візіонерами, як Андре Бретон, Сальвадор Далі та Макс Ернст, сюрреалізм прагнув заглибитися в глибини підсвідомості та кинути виклик традиційним художнім нормам.
Принцип №1: Психічний автоматизм
Центральним для сюрреалізму є концепція психічного автоматизму, методу вивільнення підсвідомості для створення мистецтва, вільного від раціонального контролю. За допомогою таких прийомів, як автоматичний малюнок і письмо, сюрреалісти прагнули отримати доступ до нефільтрованих виражень своїх внутрішніх думок і бажань.
Принцип №2: Об’єднання реального та нереального
Сюрреалізм мав на меті проникнути межі між реальністю та уявою. Художники прагнули зобразити казкові сцени, зіставляючи знайомі елементи з фантастичними, часто абсурдними образами, щоб кинути виклик сприйняттю глядача та викликати глибокі емоційні реакції.
Принцип №3: Звільнення від раціональності
Відкидаючи обмеження логіки і розуму, сюрреалізм прагнув звільнити творчий процес від свідомого контролю. Прийнявши випадковість, випадковість і несподіванки, митці мали намір звільнитися від пут традиційних мистецьких норм і використати нестримний потенціал підсвідомості.
Принцип №4: Підрив соціальних і культурних норм
Сюрреалісти прагнули порушити суспільні умовності та норми за допомогою свого мистецтва, часто використовуючи шок і зіставлення, щоб кинути виклик встановленому порядку та спровокувати споглядання. Підриваючи традиційні символи та вдаючись до радикальних експериментів, рух прагнув стимулювати критичний діалог про природу реальності та існування.
Принцип №5: сприяння колективній творчості
Підкреслюючи важливість співпраці та колективної творчості, сюрреалізм сприяв створенню середовища, де митці з різних дисциплін могли об’єднатися, щоб створювати мультидисциплінарні роботи, які виходили за межі індивідуальних перспектив і надихали на нові способи сприйняття світу.